ПОМАРАНЧЕВЕ ДИВО

Гарбуз протягом тисячоліть у багатьох країнах світу був одним з атрибутів народних свят та обрядів. 

У Китаї з гарбузів робили талісмани, які називалися Ху-лу і за віруваннями їх володарів, допомагали привертати успіх і достаток. Талісмани з гарбузів дарували молодятам на весілля, щоб у родині було багато дітей.  А немовлят, задля їхнього довголіття, омивали в купелях, зроблених з великих порожніх гарбузів.

В Індії здавна збереглася традиція проводити яскраве, багатолюдне, гамірне свято Холі, яке і донині розпочинається ритуалом, де найпочесніший гість розрубує велетенського гарбуза, що символізує творчість і пробудження творчих здібностей.

Японці відзначають свято «Рудого овоча» - Хіган в день осіннього рівнодення, і під час святкування усі гості свята тримають у руках гарбузиків, віруючи, що цей овоч відганяє зло і привносить до домівок гармонію і здоров’я.

Кхмери вважають, що гарбуз допоміг вижити їхнім пращурам під час великого потопу. Здавна знахарі Камбоджі, Таїланду, Лаосу використовували цей овоч в магічних ритуалах для залучення багатства, лікування бездітності, захисту від темних сил.

Приблизно з середини XIX ст. гарбуз зробили атрибутом Хелловіна – свята, яке настає в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Зародився Хелловін в країнах древніх кельтів Ірландії і Шотландії, де мав назву Самайн. Цього дня згадували про пережите і поминали померлих за минулий рік. 

Вдавнину це свято асоціювалося з закінченням сільськогосподарських робіт, кінцем літа, настанням холодної і «темної» пори року, тож і пов’язували його стали ще й із закінченням життя людини та потойбічним світом. Вважали, що межа між світами цієї ночі стає тонкою, і можна чекати на появу духів, лихих чи добрих, хто знає... Щоб відстрахати всіляку нечисть від своїх домівок, кельти встановлювали біля хвірток, дверей, або на підвіконнях голови чудовиськ, вирізаних із ріпи або брукви зі свічкою всередині.

Поступово містичний сенс свята затьмарив його сільськогосподарське значення, а брукву замінили гарбузом. Донині гарбуз, зроблений своїми руками у вигляді страхітливої або кумедної пики зі свічкою або ліхтариком всередині - найголовніший символ Хелловіна. Цей вироб часто називають Джеком-ліхтарем або світильником Джека. 

В українській обрядовості гарбуз здавна займає провідне місце. На свято Василя з нього робили страшні маски, запалювали усередині свічку й відлякували нечисту силу, а небажаним нареченим давали відкоша гарбузом.

Віддавна люди знали, якщо є гарбуз в господарстві, то родині голод не загрожує. Існує багато сортів гарбузів, різноманітних за формою, кольором, смаковими якостями, і усі вони надзвичайно корисні.  Цей овоч може бути використаний практично без відходів, бо в ньому у вжиток йде все: м’якіть, насіння, квіти, листя і навіть хвостик. 

Гарбуз - справжня аптека в мініатюрі: його м’якіть містить багато вітаміну D, який підсилює життєдіяльність організму і прискорює ріст дітей; солей, мілині, заліза та фосфору, які необхідні для кровотворення; великий вміст пектину, що сприяє виведенню холестерину з організму, багато каротину, вітамінів групи В, С та інших, що позитивно впливають на кишечник, містить мінерали : кальцій, калій, фосфор, залізо, мідь, фтор, цинк. 

А ще гарбузи лідують за вмістом вітаміну А, який є головним для підтримання імунної системи, тож запобігає утворенню злоякісних клітин, сприяє профілактиці вірусних інфекцій і підвищує захисні сили організму.

                                  
                                  Власноруч вирощений красунчик!
                             
Дізнатися більше про корисні властивості гарбузів, рецепти різноманітних страв з них, ознайомитися з порадами щодо вирощування і догляду за гарбузовими запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Т.Шевченка, 63).

Використана література:

Внукова С. Необыкновенные тыквенные: экологично, полезно и увлекательно / С.Внукова  // Огородник. - 2016. - № 11. - С.4-8.

Гарбуз - це ж чудово !  // Сіверщина. - 2014. - 6 лют. (№ 6). - С. 13.

Йдеться про лікувальні властивості гарбуза -  продукту, в якому вживають усі частини - м'якуш, насіння та сік.

Гарбузове насіння: на бочку користі - ложка шкоди   // Чернігівщина - новини і оголошення. - 2015. - 23 лип. (№ 30). - С. 10.

Надана цікава інформація про користь і шкоду гарбузового насіння.

Гарбузове розмаїття: колір, смак, аромат : антидепресивні рецепти  // Деснянська правда. - 2016. - 10 листоп. (№ 45). - С. 11.

Духов Р. Атлантичний гігант / Р.Духов  // Дім, сад, город. - 2017. - № 3. - С.5.

Каркачева Н. Тыква и накормит, и вылечит / Н.Карпачева  // Дачные советы. - 2017. - № 5. - С.24.

Лебедева А.Т. Тыквенные культуры. - М: Россельхозиздат, 1987.

Ой яка ж вона чудова, ця олійка гарбузова...  // Деснянська правда. - 2016. - 15 верес. (№ 37). - С. 11.

Йдеться про застосування гарбузової олії в косметології та лікувальному харчуванні.

Панурова Т. Тыковка на порцию / Т.Панурова    // Дачные советы. - 2016. – Нояб. (№ 23). - С.10.

Свириденко О.С.  Ходить гарбуз по городу : сцен. заходу / О.С.Свириденко  // Позакласний час. - 2008. - 9. - С.55-56.

Світко О. Час цілющим гарбузам з городу - до столу / О.Світко  // Здоров"я і довголіття. - 2016. - 1-7 листоп. (№ 42). - С. 6.

Слабенко М. Ходить гарбуз : сцен. свята гарбуза / М.Слабенко // Позакласний час. - 2013. - № 17-18. - С. 115-117.

Чебаненко В.І. Динний аромат короваю / В.І.Чебаненко  // Дім, сад, город. - 2015. - № 3. - С.4-5.

Чебаненко В. Ореховый вкус не испортит ценности тыквы / В.Чебаненко  // Наша дача. - 2013. - № 21. - С.8.

Черных В. Тыква - чемпион по железу / В.Черных  // Наша дача. - 2014. - Март (№ 5). - С.26-29.

ВІЙ

В народному світогляді, Вій – найстрашніший і найсильніший представник нечистої сили. Живе під землею. Вій – страшний одноокий песиголовець, призначений сатаною керувати чортами. Хреста й магічного кола не боїться, бо в нього довжелезні повіки, аж до землі. Він сліпий, але коли дідьки піднімають йому повіки, тоді в нього відкривається єдине око. Рідко яка людина витримує, щоб не глянути в те демонічне око, у якому сидить сам сатана. Деякі дослідники вважають, що український Вій близький до індійського бога вітру, війни і смерті Вайю, який є прабатьком усіх богів і міфопоетичних героїв.

На Поділлі Вія уявляли як безжального руйнівника, який своїм поглядом убиває людей і обертає на попіл міста і села; на щастя, його смертоносний погляд закривають густі брови та вії, і тільки тоді, коли потрібно знищити ворожі полчища або спалити вороже місто, піднімають йому повіки вилами.

Чудовим описом образу Вія стала однойменна повість всесвітньовідомого майстра художнього слова Миколи Васильовича Гоголя. Перша редакція повісті «Вій» була опублікована в книзі «Миргород» 1835-го р. Унікальний твір уродженця української землі заснований на контрасті: добра і зла, фантастичного елемента і реально-побутового, трагічного і комічного.

В примітках автор зазначає: «Вій це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув».  

Зануритися в стихію барвистого багатоголосся народних фантазій, поринути у світ міфології, твореної українським народом у віках,  запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63), де вашій увазі пропонуємо містичну повість Миколи Гоголя «Вій» та інші твори геніального письменника. 

Використана література:

Войтович В.М. Українська міфологія / Валерій Войтович. – Вид.4-е. – К. : Либідь, 2015. – С.72.

Гоголь М.В. Зібрання творів : у 7 т. / М.В.Гоголь ; голова ред. кол. М.Г.Жулинський ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. – К. : Наукова думка, 2008.

Гоголь М. Тарас Бульба. Вій / М.Гоголь. – Харків : «Школа», 2007. – 412 с.

Легенди та міфи України / уклад. В.П.Товстий. – Харків : Промінь, 2005. – 64 с. : іл.

WHIRLWIND: ЧОРНОБРИВЦІ ЗОЛОТАВІ, ЧОРНОБРОВІ Й КУЧЕРЯВІ

WHIRLWIND: ЧОРНОБРИВЦІ ЗОЛОТАВІ, ЧОРНОБРОВІ Й КУЧЕРЯВІ: Чорнобривці – справжня окраса осені. Ці дрібні квіточки,  – жовті, червоні, жовтогарячі, червлені, помаранчеві; м’які на дотик; низькі ...

ЧОРНОБРИВЦІ ЗОЛОТАВІ, ЧОРНОБРОВІ Й КУЧЕРЯВІ

Чорнобривці – справжня окраса осені. Ці дрібні квіточки,  – жовті, червоні, жовтогарячі, червлені, помаранчеві; м’які на дотик; низькі і високі; зі звабливим, неповторним ароматом; з різьбленими листочками, схожими на витинанку, – зачарували увесь світ. Для українців чорнобривці взагалі перетворилися на народний національний символ, бо уособлюють рідний край, місцину, де народився й виріс, затишну оселю, батьків і дитинство, материнську самовіддану любов.

В Україні, певно, немає подвір’я, де б не плекали ці квіти. Називають їх по-різному: бархатки, оксамитки, жовтяки, бо сяють всіма вогняними відтінками осені. Найбільшого поширення набула назва чорнобривці, що  пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли надзвичайно гарні, святкові жіночі чобітки, з яскравими червоними халявками та чорними носаками-чорнобривцями. Існує і інша версія щодо походження назви: пелюстки квітів оздоблені на краєчках чорними обідками, що нагадують брови.  

Цілющі властивості цих барвистих квітів не менш визначні ніж їхня невибаглива краса. Давні народні рецепти підтверджені сучасними науковими дослідженнями. Зокрема, з’ясувалося, що наземна частина чорнобривців багата на ефірні олії, основним компонентом яких є оцітомен, завдяки якому квітка має притаманний лише їй аромат. У складі чорнобривців виявлено макро- і мікроелементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Завдяки ним водні настої з цієї рослини поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зокрема підшлункової залози, внаслідок порушення роботи якої можуть виникати такі захворювання як панкреатит і цукровий діабет. 

Чорнобривці містять і каротиноїди, що знижують ризик розвитку катаракти. Компоти з чорнобривців зміцнюють імунітет, підвищують стійкість організму до застуд. Прогулянка уздовж клумби з цими руденькими близнюками, вдихання їхнього аромату допоможе зняти нервове напруження і підняти настрій.

У народній медицині квіти чорнобривців використовують для лікування і профілактики різних хвороб. Сировину ліпше заготовлювати сонячного погожого дня: квіточки розібрати на пелюсточки й висушити у затінку, можна подрібнити.

При застосуванні засобів з чорнобривців варто бути обережним, бо ці квітки містять ефірні олії і можуть спричинити алергічні реакції. Щоб перевірити реакцію організму спробуйте такий рецепт: одну квітку покладіть у кружку, залийте окропом. Через 15 хвилин процідіть настій і випийте. Якщо алергічної реакції немає, то можна скористатися рецептами фітотерапевтів.

Лікування ран та опіків

(рецепт цілителя і фітотерапевта Сергія Демченка)

Щоб приготувати засіб, потрібно подрібнити квітки чорнобривців залити олією у співвідношенні 1:1 й залишити на ніч, а вранці потримати на водяній бані 30 хвилин за температури 60-70 ˚С. Цю олію використовують і в разі запалення дихальних шляхів, зокрема бронхітів.

У разі нежиті й гаймориту

(рецепт цілителя і фітотерапевта Сергія Демченка)

Помічними будуть інгаляції: заварний півлітровий чайник облити окропом, п’ять бутонів чорнобривців залити окропом так, щоб вода доходила до нижньої основи носика. Обгорнути чайник рушником. Через 5 хвилин вдихати повітря з носика чайника ротом, видихати носом. Коли ніс почне вільно дихати, то робити вдих носом, видих – ротом.

Артрит суглобів рук і ніг

(рецепт цілителя і фітотерапевта Сергія Демченка)

Для приготування відвару 20-25 свіжих квіток залити 1 л води (температура близько 80˚С), укутати й настоювати до охолодження. Якщо використовують сухі квітки, то відвар готують із розрахунку 1 ст. ложка квіток на склянку окропу. Настояний відвар треба процідити й відтиснути. Вживати 1-2,5 л на день замість чаю і води. Тривалість лікування – 1,5-3 місяці.

Гіпертонія

(рецепт цілителя і фітотерапевта Сергія Демченка)

Щоб приготувати настій, потрібно подрібнити й змішати порівну квітки календули, чорнобривців і м’яти перцевої. Залити 1 ст. ложку (з гіркою) цієї суміші склянкою окропу й залишити на 10-15 хвилин. Процідити, додати 1 ч. ложку меду. Випити за півгодини до їди. Вживати щодня.

Захворювання підшлункової залози, діабет

(рецепт цілителя і фітотерапевта Сергія Демченка)

Для приготування настою одну квітку чорнобривців подрібнити, заварити у склянці окропу, настояти. Вживати по ¼ склянки чотири рази на день.  Вживання щодня цієї дози настою допомагає знизити рівень цукру в крові.  

Псоріаз

(рецепт натуропата, народної цілительки Олени Світко)

Хворим на псоріаз потрібно комплексне лікування, до якого входить такий чай: три маленьких квіточки залити склянкою окропу, настояти 10 хвилин. Цей настій чинить також потогінну і сечогінну дію, є глистогінним засобом.  

Для олійного настою потрібно 200 г. квітів залити 1 л трішки підігрітої оливкової олії й залишити посуд із сумішшю на сонячному місці впродовж  10 днів, або проварити олію з квітами на водяній бані протягом 2-3 годин. Процідженою олією змащують шкіру при гнійничкових висипаннях, пролежнях, подразненнях шкіри. Також цей засіб допомагає пом’якшити загрубілу шкіру на п’ятках, ліктях та колінах, якщо змащувати проблемні зони 1-2 рази на день.   

Заспокійливі ванни

(рецепт цілителя і фітотерапевта Сергія Демченка)

Ванни з відваром чорнобривців заспокоюють нервову систему, допомагають у стресових ситуаціях, знімають занепокоєння, відновлюють душевну рівновагу. Рекомендовано приймати їх у разі неврозів, депресій.

Ефективний косметологічний засіб

(рецепт лікаря-фітотерапевта, народної цілительки Наталії Земної)

Цей засіб чудово очищує шкіру, надає їй еластичності, пружності, діє заспокійливо. Потрібно 3 столові ложки подрібнених квітів та листя чорнобривців залити 0,5 л води, кип’ятити на слабкому вогні 10 хвилин. Настоювати доти, допоки настій охолоне. Потім процідити його і використовувати для обливання, примочок, протирання шкіри.

Отже, поспішаймо насолодитися неповторним часом цвітіння чорнобривців, який триває до перших приморозків не лише задля милування, але й для оздоровлення. Довідатися більше про те, як правильно висаджувати, доглядати, збирати, зберігати лікарські рослини, ознайомитися з цілющими рецептами народної медицини запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).

Використана література:

Дорош Є. Чорнобривці посіяла мати… / Є.Дорош // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 15 верес.(№37). – С.9.

Кархут В.В. Ліки навколо нас / В.В.Кархут. – 4-те вид., - Київ : Здоров’я, 2001. – 232 с. : іл.

Кіровський Ю.А. Скарбниця здоров’я / Ю.Куровський. – Київ : Урожай, 1994. – 304 с.

Земна Н. Поради для вашого здоров’я : Збірка рецептів на всі пори року / Н.Земна, Р.Желясков. – Київ : ФОП Гудименко С.В., 2011. – 280 с.

Товстуха Є.С. Українська народна медицина / Є.С.Товстуха. - Київ. : Газета «Вечірній Київ» : Техніка, 1999. – 456 с.

СВІТ ГРИБІВ І ГРИБНИКІВ

Світ грибів цікавий і різноманітний. В одній з легенд, записаній на Прикарпатті, говориться, що св. Петро, мандруючи з Ісусом Христом, якось дуже хотів їсти, а коли крадькома відкусив шматок хліба, Спаситель щось його запитав. Щоб відповісти, Петро мусив виплюнути хліб, і з того взялися гриби. За іншою версією: св. Петро нишком ламав хліб із торбини, гублячи крихти, з яких виросли гриби. Пращури вважали, що гриби взялися з тіла Господнього, ацтеки їх так і називали - «Боже тіло».

В народних уявленнях гриби наділяються демонічними властивостями, співвідносяться  з потойбічним світом. Вважалося, що гриби  - живі істоти, які вміють розмовляти і перетворюватися у різноманітні демонічні істоти, монети, золото. Вони можуть уявлятися зачарованими відьмами або карликами, віднімати у людей силу і здоров’я. Тому, здавна до збирання грибів ставилися з певною пересторогою.  

Згідно з народними уявленнями, все, що народжується в лісі, належить господарю лісу - лісовику, тому гриби і ягоди треба ще вміти взяти, з особливим словом, щоб з одного боку, не розсердити лісового господаря, а з іншого, - щоб не прийти додому з порожніми кошиками : "Без щастя і по гриби не ходи".

Збирання грибів супроводжувалося численними обрядовими дійствами і забобонами: у чей час не хрестилися і не молилися, залишали перші гриби у дуплах дерев, виголошували замовляння, не дозволяли збирати гриби вагітним… У кожного справжнього грибника є своє заповітне слово "на підхід до лісу", наприклад: "Земле-матушко, прости мені. Ліс і листя, допоможіть мені, Господи, на всіхню частку" або таке «Господарю Лісовий, Господине Лісова, звідки взяли, туди і приведіть, грибів-ягід зібрати допоможіть». Вірили, отак скажеш, і лісових гостинців назбираєш повний кошик, і ніколи не заблукаєш. 

Вирушаючи за грибами, підкидали козуб, загадуючи про вдалий або невдалий збір: "Дай Боже, повну, щоб з верхом набрати».  Коли козуб стане на денце - це до прибутку, якщо ж перекинеться догори дном - погана прикмета. Якщо йде дощ і при цьому світить сонце, то після такого дощу неодмінно підуть гриби. Повсюдно поширене повір’я, про те, що гриби «ховаються» від грибників. З цієї причини існує заборона співати у лісі, бо
«гриби порозбігаються».

Якщо ніч на Різдво зоряна, така ж на Новий рік і на Водохреще - то влітку буде багато ягід і грибів. Підмітили, якщо багато мошкари – буде щедрий врожай на гриби. А якщо багато грибів, то буде й багато хліба: "Коли грибовно - тоді й хлібовно". Однак надзвичайно рясний врожай на гриби вважається дуже поганою прикметою - до війни. Старожили пригадуюють, що влітку і восени 1940 року, коли гуркіт Другої світової вже наближався до західних кордонів України,  ліси були надзвичайно багаті на гриби. Схожа картина спостерігалася  восени 2013 року. 

На Землі існує близько мільйона видів грибів, з яких людині відомі лише 10 відсотків. Гриби займають проміжне місце між рослинами і тваринами: за ознаками рослин їм властиві нерухомість, постійний зріст, наявність кліткових стінок, у той же час гриби мають цікаву тваринну ознаку, а саме у своїх клітинних стінках вони містять особливу речовину – хітин, з якого складаються  покрови павуків, раків та інших членистоногих. 

Мають гриби притаманні лише ім властивості – майже усі види грибів формуюють грибницю або міцелій.  В грибах відсутній хлорофіл, тому вони не можуть живитися від сонячного світла, як рослини. На відміну від тварин у грибів відсутній шлунок, щоб перетравлювати їжу. Тому їх віднесли до окремої категорії.

Гриби налагодили симбіоз з іншими організмами: вони споживають вуглеводи і інші речовини, які виробляють рослини, і в свою чергу, постачають рослинам мінеральні речовини.

Гриби - важлива ланка екосистеми поряд з рослинами, тваринами, вірусами та бактеріями. Вони розкладають органічні речовини на неорганічні, тим самим повертають важливі поживні речовини екосистемі, а саме: розкладають гниючу деревину, відновлюють трав’яний покрив землі і збагачують родючі  грунти. А ще: зміцнюють ослаблу імунну систему; виробляють вітаміни А, B1, B2, С, D, PP, містять вільні амінокислоти і рибонуклеотиди, тому за своєю харчовою цінністю не поступаються м’ясу; стимулюють травлення; мають неповторний смак.

Правда, інколи вони можуть вбивати необізнаних та неуважних. Тому, перед тим як вирушити на «тихе полювання», озбройтеся корисними порадами про види грибів та правила їх збору, способи приготування, та правила поводження в лісі. В нагоді Вам стануть книги і періодичні видання, зібрані в Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва (вул. Т.Шевченка, 63), які містять докладну інформацію за цією темою. 

Наостанок пропоную рецепти грибних страв, перевірених власним досвідом.

ГРИБНА ІКРА

Гриби (лісові відварені) – 1кг

Морква – 300 г

Цибуля ріпчаста – 300 г

Сіль – за смаком

Олія для смаження

Приготування:

Моркву натерти на буряковій терці, цибулю нарізати півкільцями. Викласти овочі у пательню з розігрітою олією, підсолити і обсмажувати, помішуючи, близько 40 хвилин.

Овочі охолодити і разом з грибами пропустити через м’ясорубку. Викласти отриману масу у пательню і смажити, помішуючи, ще 10 хвилин.

Гарячу ікру розкласти у чисті банки і стерилізувати 35 хвилин. Потім щільно закрити кришками, охолодити і зберігати у прохолодному місці.

ГРИБНА ІКРА З ТОМАТОМ

Гриби (лісові відварені) – 3 л

Морква – 1 кг

Цибуля – 1 кг

Томатна паста – 0,5 л

Олія – 200 мл

Перець чорний, сіль, часник за смаком

Приготування:

Відварені гриби пропустити через м’ясорубку. Цибулю і моркву подрібнити і підсмажити. До підсмажених овочів додати гриби, сіль, перець. Масу ретельно перемішати і тушкувати 30 хвилин на слабенькому вогні, періодично помішуючи. Додати томатну пасту і тушкувати ще 20-30 хвилин. Викласти у стерилізовані банки, закрити кришками. Не розраховуйте на тривале зберігання, бо продукт вийде дуже смачний.

Використана література:

Вавриш П.Ш.  Грибы в лесу и на столе / П.Ш.Вавриш, Л.Ф.Горовой. - К: Урожай,  1993. - 208 с.

Васильев Д.  Не отравитесь грибами! / Д.Васильев   // Будь здоров!. - 2011. - № 7. - С.75-60.

Войтович В.М. Українська міфологія / В.Войтович. – Вид. 4-те. – К. : Либідь, 2015. – 664 с. : іл.

Волков А.  Грибное царство / А.Волков   // Открытия и гипотезы. - 2009. - Окт.(№10). - С.18-20.

Гаврилюк А. Європейський день грибів / А.Гаврилюк // День. - 2016. - 23 верес. (№171-172). - С. 25.

Йдеться про гриби як важливу ланку екосистеми поряд з рослинами, тваринами, вірусами та бактеріями.

Грибная пора // Лиза. - 2017. - №32. - С.16-17.
Рецепти грибних страв.

Давидова Г. У царстві грибів : бесіда з учнями / Г.Давидова // Позакласний час. - 2012. - № 13-14. - С. 69-80.

Дудка И.А. Грибы : Справочник миколога и грибника / И.А.Дудка, С.П.Вассер. - К: Наукова думка, 1987. - 534 с.

Зінченко Т.А. Про гриби нічого не знаєш - що ж у лісі ти шукаєш? / Т.А.Зінченко // Позакласний час. - 2010. - № 9. - С.103-112.

Как вырастить лесные грибы  // Для дома. - 2013. - 2 июл. (№ 27). - С.11.

Маринади на вашому столі // Здоров’я і довголіття. - 2017. - 24-30 січ. (№ 3). - С. 1.

Наведено рецепти маринованих страв, зокрема, грибів.

Морсова Н. Грибная жизнь / Н.Морсова  // Будь здоров!. - 2013. - № 10. - С.84-88.

Наведено обгрунтування, що  гриби - санітари лісу.

Рощин О.М. Гриб-грибок, стрибай у козубок / О.М.Рощин. - К: Веселка, 1985. - 72с.

Рябченко В.  Шампиньоны круглый год / В.Рябченко // Наша дача. - 2013. - № 20. - С.16.

Семенов А.И. О грибах и грибниках / А.И.Семенов. - Симферополь: Таврия, 1990. - 186с.

Сухомлин М.М., Джаган В.В. Гриби України : Атлас-довідник, 2-е видання / Рец. Д.В.Лукашов, Н.А.Бісько; Наук. ред. В.П.Гелюта. - К. : Видавнича група КМ-БУКС, 2018. - 240 с. : іл.

Федоров Ф.В.  Грибы / Ф.В.Федоров. - Чебоксары, 1994. - 232с.